Персональный сайт Сидоренко ЕА

День радіо і кінокамери

вчитель — Sun, 13 Feb 2022 05:18:55 GMT

Всесвітній день радіо

Сьогодні, 13 лютого, відзначають Всесвітній день радіо та день народження кінокамери. Свято відзначається щорічно з ініціативи Іспанії. Було проголошено на 36-й Генеральній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО 3 листопада 2011 року. Саме в цей день у 1946 році вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», яке проводило мовлення зі штаб-квартири відомства.

День народження кінокамери

Цього дня 127 років тому року Луї і Огюст Люмьер запатентували перший апарат для отримання зображення, що рухалося, – кінокамеру. А вже згодом продемонстрували винахід у дії. Першим в історії фільмом, який показано на великому екрані, вважають «Вихід робітників з фабрики». Прем’єра відбулася 28 грудня 1895 року в Парижі. Незважаючи на те, що перші фільми були німими та короткометражними (близько 15 хвилин), вони викликали неймовірний захват у публіки.

історія

вчитель — Sun, 14 Feb 2021 05:16:40 GMT

До 150-річного ювілею Лесі Українки

(за матеріалами публікації сайту Радіо Свобода https://www.radiosvoboda.org/a/lesia-ukrainka-europa-ukrayinska-literatura/31087950.html )

Про Лесю Українку (1871–1913) в нас написано й говорено багато. До 150-річного ювілею ще чимало до цього додасться. Геніальну письменницю представляли й представляють у різних іпостасях – у радянські часи вона поставала соціалісткою, революціонером-демократом, зараз говорять про її модернізм, неоромантизм, фемінізм, навіть містицизм…

Щоправда, чомусь не дуже звертається увага на неймовірну ерудицію Лесі Українки, на її прекрасне знання європейської (власне, західноєвропейської) культури, яка й мала вплив на письменницю. І це при тому, що народилася Леся на теренах Російської імперії, де переважно й жила. Однак до російської культури, загалом до російського життя ставилася вона, скажімо так, без ентузіазму. Зокрема, це бачимо в її драматичній поемі «Бояриня».

Або є в неї памфлет, написаний французькою мовою, «Маленька поема в прозі, присвячена поетам і артистам, що мали честь привітати імператорське російське подружжя у Версалі». У цьому творі Леся Україна осуджує діячів французької культури, які брали участь в офіційних церемоніях на честь російського царя Миколи ІІ під час його перебування у Франції в 1896 році.

Звісно, вона знала російську культуру. Знала твори російських письменників – Олександра Пушкіна, Миколи Гоголя, Івана Тургенєва, Федора Достоєвського, Миколи Чернишевського та інших. Проте говорити про серйозний вплив цієї літератури на Лесю Українку не доводиться. Деякі відомі твори російської літератури вона сприймала критично. Наприклад, це стосується роману Чернишевського «Що робити?»

Зате можемо говорити про значний вплив на Лесю Українку західноєвропейської літератури. Письменниця, окрім деяких слов’янських мов (української, російської, польської, болгарської), знала давньогрецьку й латинську мови, а також новочасні європейські мови – англійську, німецьку, французьку та італійську. Цими мовами вона могла читати твори в оригіналі, навіть робила переклади. У своїх літературознавчих роботах Леся Українка могла зі знанням справи говорити про античну літературу, давати кваліфіковану характеристику філософським поглядам Платона чи Августина Блаженного, вести мову про культуру Ренесансу, особливо італійського, розглядати твори сучасних їй європейських письменників та філософів. Наприклад, вона звертала увагу на філософів-позитивістів і їхній вплив на європейську літературу ХІХ століття. Писала й про Фрідріха Ніцше.

У роботі «Нові перспективи й старі тіні («Нова жінка» в західноєвропейській белетристиці») письменниця представляє широку панораму художніх творів на жіночу тематику в європейській літературі ХІХ століття. Переважно увага зосереджена на літературі французькій, але також ведеться мова про літератури німецьку, скандинавських народів, англійську, італійську.

Згадуються не лише такі майстри, як Жорж Санд, Анна-Луїза-Жермен де Сталь, Олександр Дюма-син, Редьярд-Джозеф Кіплінг та інші, а й низка авторів, які зараз відомі хіба що фахівцям-літературознавцям.

Не менш цікавий огляд європейської літератури, поданий у специфічному аспекті, зустрічаємо в роботі «Утопія в белетристиці». Тут Леся Українка веде мову про Платона, Августина Блаженного, Томаса Мора, Еразма Роттердамського, Томазо Кампанеллу, Грака Бабефа, Джорджа Байрона, Генріха Гейне, французьких і англійських соціалістів-утопістів тощо. Саме в цьому творі вона висловила критичні зауваги на адресу роману Чернишевського «Що робити?»

Є в Лесі Українки робота «Замітки про новітню польську літературу», де дається огляд польської літератури кінця ХІХ століття. Там йдеться не лише про таких «літературних велетнів», як Болеслав Прус, Еліза Ожешко, Генрік Сенкевич, Стефан Жеромський, а й про Марію Конопніцьку, Адама Асника, Станіслава Пшибишевського, Анджея Немоєвського, Вацлава Сєрошевського та інших. І робиться в широкому історичному й літературному контексті. Леся Українка говорить і про Адама Міцкевича, Юзефа-Ігнатія Крашевського, українську школу в польській літературі.

Звертаючись до художньо-літературної творчості Лесі Українки, бачимо, що вона переважно використовувала сюжети, почерпнуті із західноєвропейських літератур. Її героями ставали стародавні греки й римляни, Трістан та Ізольда, Дон Жуан, король шотландський Роберт Брюс тощо.

Леся Українка фактично творила в західноєвропейському літературному контексті, наближаючи українську культуру до культур європейських народів.

історія

вчитель — Fri, 22 Jan 2021 07:12:28 GMT

День Соборності України

Прагнення об’єднати Україну під спільним прапором та гербом існувало задовго до проголошення незалежності 1991 року. Спроби створити єдину країну мали місце ще понад століття тому. Було ухвалено і відповідні документи, і офіційно проголошено злуку, однак до фактичного з’єднання лівого та правого берега України знадобилося багато часу.

Ц е сталося 22 січня 1919 року - Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

У тексті Акта Злуки утверджувалось: "Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка".

У Києві на Софійській площі о 12:00 відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Документом підтверджувалось об'єднання двох тодішніх держав в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців.
Того дня Київ прикрасили національними синьо-жовтими прапорами та гербами. О 9:00 ранку в усіх церквах відправляли богослужіння.

При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. А рівно о 12:00 розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський зачитав та передав грамоту Національної Ради "Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною" голові Директорії Володимиру Винниченку.

Після урочистого проголошення злуки на Софійській площі відбувся молебень, а потім — військовий парад під керівництвом полковника Івана Чмоли.

Акт злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Уперше за 600 років він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.

Наступного дня, 23 січня, розпочався Трудовий конгрес України, який мав виконувати функцію всеукраїнського парламенту. Акт злуки було затверджено вищим законодавчим органом України. На основі цих рішень Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР (ЗО УНР). Єдиним державним гербом став тризуб замість раніше затвердженого для ЗУНР золотого лева на блакитному полотні.

Об'єднання українських земель відбулося юридично та політично, однак не державно.

історія

вчитель — Wed, 25 Nov 2020 18:03:15 GMT

27 листопада

День заснування Національної Академії Наук України

Національна академія наук України (НАНУ) заснована установчими зборами при уряді гетьмана Скоропадського П. П. 27-го листопада 1918-го року і є однією з найстаріших академій на пострадянському просторі. Першим президентом Академії було обрано видатного вченого В.І. Вернадського. Її історія включає в себе ряд найважливіших і яскравих наукових досягнень. Серед найбільш значущих досягнень академії під час Другої світової війни - впровадження високоефективної технології автоматичного зварювання під флюсом корпусів танків, артилерійських систем та авіабомб. Серед розробок вчених-біологів і медиків - ряд нових лікарських препаратів і методів лікування поранених. Після Другої світової війни в Інституті електротехніки АН УРСР лабораторією професора Лебедєва С. А. була розроблена перша в Європі універсальна електронна лічильна машина. У різний час в Академії працювало багато видатних вчених

подія

вчитель — Sat, 24 Oct 2020 09:21:35 GMT

75 років тому було створено Організацію Об’єднаних Націй – організацію, яка підтримує та зміцнює мир і міжнародну безпеку в усьому світі, докладає зусиль для розвитку співробітництва між державами.

Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) — глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання та зміцнення миру й міжнародної безпеки, розвиток співробітництва між державами світу. На Конференції зі створення ї організації були представлені 50 урядів і ряд неурядових організацій, що брали участь у розробці Статуту Організації Об'єднаних Націй. ООН офіційно існує після ратифікації Статуту п'ятьма постійними членами Ради Безпеки — Францією, Республікою Китай, СРСР, Великою Британією та Сполученими Штатами і більшістю — 46 іншими сторонами, що теж підписали цей договір-статут. Перше засідання Генеральної Асамблеї, з 51 країною-учасницею, і Ради Безпеки, відбулося у Центральному залі Вестмінстера в Лондоні в січні 1946 року.

Відповідно резолюції конференції Обєднаних Націй від 27 квітня 1945 року, Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати первісними членами пропонованої Міжнародної Організації. Був прийнятий Статут ООН, який проголошував рівноправність усіх людей, повагу прав людини й основних свобод. Пізніше цей розділ був доповнений прийнятою в 1948 р. Генеральною Асамблеєю ООН Декларацією прав людини. Статут зобов'язував вирішувати всі суперечки мирним шляхом, дотримуватися міжнародних договорів і зобов'язань. Основне призначення ООН згідно зі Статутом - гарантування загального миру та безпеки у всьому світі. При цьому ООН не мала права втручатися у внутрішні справи окрім випадків, коли таке втручання необхідне для підтримання миру. Основними робочими структурами ООН є Генеральна Асамблея, яка збирається на свої сесії один раз на рік і приймає рішення 2/3 голосів, та Рада Безпеки, яка складається з 35 непостійних членів, що обираються на 2 роки Генеральною Асамблеєю ООН. Сьогодні місце СРСР в Раді Безпеки посідає Росія.

пам'ять

elenaalsidorenko — Thu, 01 Oct 2020 11:20:54 GMT

День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Бабин Яр - одне з в місць трагедій, які стали символом Голокосту на околиці Києва.
Наприкінці вересня 1941 р. зондеркоманда захопила дев'ять провідних рабинів м. Києва і наказала їм зробити відозву: «Після санобробки всі євреї і їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця…»
27—28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з'явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: «Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний». Маса людей, які рухалися з різних районів міста, зливалася в один потік на вул. Мельникова. У кінці її, біля протитанкового рову, загородженого «їжаками», була поставлена «застава», за якою розгорнута похідна канцелярія. Почергово від натовпу відділяли 30—40 осіб і під конвоєм вели «реєструватися». У людей відбирали всі документи і цінності. Документи в поспіху кидали в мішки а то і просто на землю, де вони лежали товстим шаром. Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру, на протилежному боці якого на спеціально обладнаній дерев'яній платформі сидів кулеметник. Під безжалісний вогонь кулемета поліцаї заганяли палицями розгублених, голих, абсолютно знетямлених людей, не даючи їм схаменутися, зорієнтуватися. Розпачливе ридання, крики поліцаїв, благання про допомогу, прокляття катам, молитви, що заглушувалися веселими мелодіями вальсів з гучномовців, гуркотом літака, що кружляв над яром…За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD_%D0%AF%D1%80)
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Вбивства тривализа розкладом - щовівторка і щоп’ятниці.
Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".
У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

свято

вчитель — Tue, 19 May 2020 14:15:22 GMT

День української вишиванки

Травень багатий на особливо атмосферні свята, одним з яких є День вишиванки, що відзначається 21 травня. Ідея свята у тому, аби сучасні українці не забували про традиційні цінності свого народу. В цей день кожен може одягнути вишиванку на роботу чи на навчання. Саме тому День вишиванки відзначають в будній, а не святковий день.
Всесвітній день вишиванки з'явився у 2006 році, в Чернівцях. Студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк запропонувала усім взяти приклад з однокурсника Ігоря Житарюка, який приходив на пари у вишиванці. Спочатку акцію підтримав десяток студентів, але тепер цей день - особливе свято, яке відзначають українці по всьому світу. День вишиванки щороку традиційно припадає на третій четвер травня.
Першу вишивку на українських землях археологи помітили ще в скіфів та сарматів. В Київській Русі, у ХІ столітті, сестра Володимира Мономаха заснувала першу школу вишивки для дівчат. Свою любов до оздоблення сорочок українці пронесли крізь віки, а особливого різноманіття вишиванки зазнали в ХІХ столітті, коли кожний регіон, та й навіть село, мали власні мотиви й орнаменти.

Традиційно на українських вишиванках можна побачити геометричні елементи, зображенням коня, голубів, журавлів, півнів, рослин (верба, дуб, листя, калина, хміль, барвінок, півонії, троянди, лілеї), комах. На створення національного одягу українців надихала перш за все природа. Мотиви, вишиті на сорочці, залежали від статі й віку. Українські майстрині вишивали переважно чорними, червоними та білими нитками, хоча можна побачити й жовті, сині та зелені відтінки.

Вишиванки були святковими, ритуальними та буденними. Існували жіночі, для незаміжніх дівчат, молодиць та літніх жінок. Так само поділялися й чоловічі вишиванки. Окремі візерунки створювали для дитячих сорочок.

Саме вишивана сорочка була основним елементом національного українського одягу. Тож і не дивно, що багатство технік вражає - відомо понад 200 різновидів вишиття, якими українські майстрині прикрашали сорочки. Та основна цінність вишиванки не лише в естетичній красі, а у світогляді предків, який вони майстерно закодували за допомогою кольору й орнаменту.

https://lux.fm/den-vishivanki-v-ukrayini-istoriya-ukrayinskoyi-vishivanki-vidi-foto_n94959

новини

sidorenkovv196 — Sun, 01 Mar 2020 09:38:54 GMT

[b]ДЕНЬ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
1 березня, відзначають Всесвітній день цивільної оборони. Свято започаткували з метою пропаганди знань про цивільну оборону і підняття престижу національних рятувальних служб.

В 1931 році з ініціативи декількох держав французький генерал медичної служби Жорж Сен-Поль заснував у Парижі «Асоціацію Женевських зон – «зон безпеки» для створення шляхом двосторонніх і багатосторонніх угод локальних зон безпеки в усіх країнах, яка потім була перетворена на Міжнародну організацію цивільної оборони (МОЦО). В 1972 році МОЦО отримала статус міжурядової організації. Зараз в МОЦО входять 50 країн, ще вісім держав мають статус спостерігача. Участь України в МОЦО як спостерігача оформлена згідно з дорученням прем’єр-міністра України від 25.07.1998 р.

День 1 березня був обраний не випадково. Саме цього дня набрав чинності устав МОЦО, який схвалили 18 держав.

Серед напрямків діяльності МОЦО слід виділити такі: підготовка національних кадрів в галузі управління в період надзвичайних ситуацій; надання технічної допомоги державам у створенні і покращенні систем попередження НС і захисту населення; пропаганда досвіду і знань з ЦО і питанням управління в період НС. Підготовка спеціалістів проводиться в Навчальному центрі в Швейцарії.
Всесвітній день цивільної оборони має дві основні цілі:

забезпечення доведення до відома світу громадськості життєвої важливості цивільної оборони та підвищення рівня поінформованості про готовність до запобігання нещасних випадків або стихійних лих та заходів, що вживаються в разі цих інцидентів;
відзначення зусиль та досягнень національних служб, відповідальних за боротьбу з лихами, вшанування пам’яті жертв.
Генеральний секретар Міжнародної організації цивільної оборони у своєму посланні до Всесвітнього дня цивільної оборони 2018 зазначав, що «Мета проведення Всесвітнього дня цивільної оборони полягає у поширенні громадської обізнаності щодо цивільної оборони, цивільного захисту та управління надзвичайними ситуаціями, з метою кращого підготовки цивільного населення до захисту в разі надзвичайних ситуацій та зменшення ризику стихійного лиха».[1]

Всесвітні дні цивільної оборони є приводом для проведення різноманітних національних заходів: колоквіумів, конференцій, дебатів на радіо та телебаченні, присвячених запобіганню стихійних лих та проведенню навчань. Вони також дають можливість оцінити розвиток структур цивільного захисту та наявних в них технічних засобів та обладнання.

Розповсюдження світового досвіду з ЦО здійснюється через центр документації МОЦО та журнал «Цивільна оборона», що видається чотирма мовами.

(1) http://www.icdo.org/en/news/world-civil-defence-day-2018/
(2)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8
(3) https://zik.ua/news/2017/03/01/sogodni__vsesvitniy_den_tsyvilnoi_oborony_1052475

історія

вчитель — Sat, 28 Dec 2019 14:41:33 GMT

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ КІНО

святкують 28 грудня починаючи з 1985 року.

Кадри першого кіно «Прибуття потягу на вокзал Ла Сьотю» .

Міжнародний день кіно - свято кінематографістів і його любителів.

Зі світом кіно жителів Франції познайомили брати Огюст і Луї Люм'єр. Вони винайшли апарат сінематограф, який пізніше став надзвичайно популярним. Французи запатентували його і 22 березня 1895 року організували перший кіносеанс в історії світової культури. Брати показали своїм друзям коротенький сюжет «Вихід робітників із заводу Люм'єр». Але все ж Міжнародний день кіно відзначається не цього дня, а в день, коли відбувся перший платний показ короткометражного фільму «Прибуття потягу на вокзал Ла Сьота». Це сталося 28 грудня 1895 року в кафе на паризькому Бульварі Капуцинів. Глядачі настільки повірили в реальність того, що відбувається на екрані, що стали панікувати і втікати, боячись опинитися під колесами поїзда.

В той день було продано всього 35 квитків, вартістю один франк, зате потім до братів Люм’єрів шикувалися величезні черги бажаючих побачити кіно. Після такого успішного дебюту кінематограф швидко поширився по Європі. Це був перший фільм в історії кінематографа, який був показаний публіці за гроші.

http://beyond.ua/mizhnarodniy-den-kino

http://report.if.ua/istoriya/28-grudnya-mizhnarodnyj-den-kino-cikavi-fakty-pro-kinematograf/

історія

вчитель — Sat, 14 Dec 2019 16:08:13 GMT

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року

Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року.

Треба було відповісти на запитання "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України ?". Було два варіанти відповіді: "Так, підтверджую" або "Ні, не підтверджую"

Референдум відбувся у всіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, у Києві та Севастополі. Участь у голосуванні взяли 31891742 людини (84,18% населення України). 90,32% учасників референдуму відповіло "Так, підтверджую". Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі.

Тільки після референдуму Україну почали визнавати інші країни світу. Першими були Канада, Польща, Угорщина, Латвія, Литва, Російська Федерація, Аргентина, Болгарія і так далі.

Одночасно з референдумом 1 грудня відбулися вибори першого в історії незалежної України президента держави. Був обраний тодішній голова Верховної Ради Леонід Макарович Кравчук (61,59%). Друге місце посів В.Чорнові (23,27%). Третій результат був у Л.Лук'яненка (4,49%). Загалом балотувалося 6 кандидатів.