У Росії ця наука почала розвиватися з середини XIX століття, коли археологією захопився граф Олексій Сергійович Уваров. Спочатку він не мав ані найменшого уявлення про технології проведення розкопок. Але саме його дослідження лягли в основу подальшого розвитку науки про старожитності.

Нині в Україні створено власні інформаційні ресурси в галузі археології і кількість їх зростає досить динамічно. Симтоматичною є поява українських археологічних серверів. З числа діючих на сьогодні найкращим ( і найбільшим) в Україні є спеціалізований "Сервер Східноєвропейської археології "- Server of East-European Archaeology: http://eeu-a.kiev.ua/eng/ . Він був створений в 1999р. Валерієм Булгаковим, який очолює Аналітичну дослідницьку лабораторію НДІ пам'яткоохоронних досліджень при Міністерстві культури та мистецтв України. 
Мова - російська та англійська. Доступні тексти статей з журналу "Археометрія та охорона історико - культурної спадщини", інші матеріали, які підготовані археологіми з університету ім. Т.Шевченка та Інституту археології НАН України. Інформація регулярно оновлюється і поповнюється. Крім того на сервері можна знайти огляд наукових публікацій археологічної тематики (Україна, Білорусь, Росія), посилання на археологічні
сайти.
В 1997 році на замовлення Міністерства в справах науки та технологій було в Інституті археології НАН України було розпочато створення сервера "Скарби Україи", який мав стати електронним інформаціїним осередком. Через проблеми з фінансуванням виконання проекту розтяглося на кілька років, однак є надія на його запуск у 2001 році. Коротка інформація про проект розміщена за адресою http://www.icfcst.kiev.ua/Archaeol/project.htm
Поки що доступні в Інтернеті два невеликих сайти, створені в Інституті археології НАН України. Один з них представляє Інститут, його структуру. Домашня сторінка Інституту археології НАН України.- http://www.icfcst.kiev.ua/Archaeol/IANAN.HTM подає відомості про наукову та видавничу діяльність, інший (створений за підтримки фонду "Відродження") - присвячений архівним ресурсам (архівні фонди ІА НАНУ, звіти про археологічні дослідження). Архівні ресурси української археології- матеріали з наукового архіву ІА НАН України.http://www.kar.net/~archaeol/.Нині йде работа по його наповненню.
Структура археологічних сайтів в Україні за тематикою та сама, що і в світі - організації, наукові проекти та дослідження, музеї, виставки, туристичні пропозиції.

Найбільше представлені експедиції та проекти на півдні України - особливо в Криму. Має розкішний, добре ілюстрований власний зайт заповідник в Херсонесі: http://www.chersonesos.org/eng/chora/ . Він створпений у співпраці з археологами США. Тут можна побачити давнє місто, точніше його руїни, новід розкопки садиб в околицях (http://www.chersonesos.org/eng/chora/). Широко представлені знімки з повітря і навіть з космосу, в тому числі з архівів NASA. Майте, однак, на увазі: на одній сторінці може бути фотознімків на кілька мегабайт, отож наберіться терпіння при завантаженні. Околиці Севастополя надзвичайно детально (декларовано точне нанесення на карту 7000 пам'яток археології) вивчаються також за проектом Тrimble - Ukraine: Accurate Archaeology: http://www.trimble.com/intnl/europe/ukraine.crm.htm .
Підводним дослідженням в Херсонесі та біля берегів Криму присвячено спільний сайт http://nautarch.tamu.edu/ підводної експедиції киівського університету ім.Т.Шевченка та відомого своїми підводними експедиціями інституту підводної археології (Nautical Archaeology) університету Texas A&M University . На сайті Товариства археології та антропології (Київ) представлені розкопки середньовічноїї фортеці Алустон ( на території сучасного міста Алушта): http://users.univ.kiev.ua/~arch/aluston_project.html. Сайти ілюстровані, подають короткі відомості про результати археологічних досліджень. Подібних матеріалів по криму є чимало.
Не менш популярне давньогрецьке місто Ольвія. Розташоване у Дніпро - Бузькому лимані. Представлені в Інтернеті в основному міжнародні проекти - наприклад, AMPHORAS: http://www.upenn.edu/museum/Sinop/PonticLinks.htm . Темі Ольвії (історії її досліджень) присвячені сторінки у електронному часописі " Pontic Memorials", який видається в Херсоні: http://www.tlc.kherson.ua/~info/ . Є відомості, що зараз йде робота над створенням спеціального ольвійського сайту в Києві.
На північ від Криму та Ольвії лежать безкраї степи. Є сайти, присвячені їх праісторії починаючи з найдавніших часів. Один з із статтею про знахідки кісток зі слідами хірургічних операцій в могильнику біля Дніпровських порогів, який датований доби мезолітом . Стаття називається "Мезолітична хірургія": http://www.archaeology.org/online/news/trepanation.html
Про те, як приручали і використовували в давні часи коня в степах, в тому числі - українських - можна дізнатися на сайті М.Леві , яка вивчає цю проблему спільно з українськими колегами http://www.arch.cam.ac.uk/MIAR/projects/horsehusbandry/Pa.

В Інтернеті представлені археологічні дослідження різних епох - від палеоліту до часів Київської Русі. Тут можна знайти повідомлення про стоянку в Межирічах під Каневом, де виявлені житла з кісток мамонтів, городища доби пізньої бронзи під Суботовим на Черкащині, могильника вікінгів біля Шестовиці ( Шестовиця: http://users.univ.kiev.ua/~arch/vikings.html ; Межиріч: http://www.ucl.ac.uk/archaeology/research/profiles/smason/smmezher.htm; Суботів: http://www.dainst.de/en/pro/subotiv.html. )

Чимало цікавих матеріалів можна знайти на сторінках Фонду Дівич - Гора, який поставив за мету опіку над пам'ятками Трипільської культури. При його участі було в 2000 році організовано археологічний тур по трипільським пам'яткам України. Опист туру можна знайти на сторінках AWM: http://www.awmag.com/catalogue/ukrainian_links.html .

 (З довідника "АРХЕОЛОГІЯ В ІНТЕРНЕТІ")