День Соборності  України

Прагнення об’єднати Україну під спільним прапором та гербом існувало задовго до проголошення незалежності 1991 року. Спроби створити єдину країну мали місце ще понад століття тому. Було ухвалено і відповідні документи, і офіційно проголошено злуку, однак до фактичного з’єднання лівого та правого берега України знадобилося багато часу.

Ц е сталося  22 січня 1919 року -  Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

У тексті Акта Злуки утверджувалось: "Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка".

У Києві на Софійській площі о 12:00 відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Документом підтверджувалось об'єднання двох тодішніх держав в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців.
Того дня Київ прикрасили національними синьо-жовтими прапорами та гербами. О 9:00 ранку в усіх церквах відправляли богослужіння.

При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. А рівно о 12:00 розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський зачитав та передав грамоту Національної Ради "Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною" голові Директорії Володимиру Винниченку.

Після урочистого проголошення злуки на Софійській площі відбувся молебень, а потім — військовий парад під керівництвом полковника Івана Чмоли.

Акт злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Уперше за 600 років він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.

Наступного дня, 23 січня, розпочався Трудовий конгрес України, який мав виконувати функцію всеукраїнського парламенту. Акт злуки було затверджено вищим законодавчим органом України. На основі цих рішень Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР (ЗО УНР). Єдиним державним гербом став тризуб замість раніше затвердженого для ЗУНР золотого лева на блакитному полотні.

Об'єднання українських земель відбулося юридично та політично, однак не державно.