Це свято відзначається більше ніж у 140 державах світу. 

Мир. Праця. Травень. Протягом 70 років у СРСР цей день відзначався як свято солідарності всіх трудящих. Тепер в Україні 1 Травня відзначається як свято весни і праці. Крім того, в Казахстані це свято єдності народу Казахстану, в Литві - день матері, у Кореї - день народження Будди, у Франції - День конвалії. Вибирайте свято на смак і відзначайте!

Історичний екскурс
Першого травня 1886 року в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах Сполучених Штатів робітники оголосили страйк проти 10-15-годинного робочого дня й поставили вимогу до власників фабрик зробити робочий день тривалістю 8 годин. Зупинилося багато підприємств, люди цілими сім'ями вийшли на вулиці. Страйк очолили члени Міжнародної робітничої асоціації. Господар заводу, біля якого зібралися протестуючі, найняв штрейкбрехерів, які влаштували 3 травня сутичку із страйкарями, щоб зірвати страйк. Прибула поліція, відкрила стрілянину, в результаті шість робітників було убито, а 50 поранено.

Наступного дня на площі Хеймаркет у Чикаго відбувся мітинг протесту проти поліцейської розправи. П'ятьох організаторів першотравневої демонстрації і страйку в Чикаго було засуджено до страти (картинка 1), але це не зупинило робітників, і вони продовжили свою боротьбу за скорочення робочого дня. У подальшому першотравневі демонстрації неодноразово закінчувалися зіткненнями з владою.

Після цих подій, а саме у липні того ж року (за іншими даними у 1889 році) I Конгрес II Інтернаціоналу в Парижі на честь загиблих у Чикаго ухвалив щороку відзначати Перше травня масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог. Вперше це свято було відзначено 1890 року в Австро-Угорській і Російській імперіях (у Варшаві), Німеччині, Данії, Бельгії, Швеції, інших країнах. На українських землях, що входили тоді до складу Австро-Угорщини, Перше травня було вперше масово відсвятковано у Львові 1890 р. Після того як у 1905 році під першотравневі прапори зібралося близько 10 тисяч людей, демонстрації почали проводитися регулярно.

З 1897 року і в Російській, і в Австро-Угорській імперіях, у складі яких знаходилися на той момент землі сучасної України, маївки носили яскраво виражене політичне забарвлення. Одним із найвідоміших святкувань Першотравня на українських землях під владою Російської імперії стала харківська маївка 1900 року. Напередодні 1 Травня 1900 року харківські соціал-демократи роздрукували і розповсюдили майже на всіх підприємствах міста відозву "Перше травня" і брошуру "Що таке Перше травня". У відозві були сформульовані вимоги, що їх мали висувати робітники Першого травня: свобода спілок, страйків, зборів, слова, друку, недоторканність особи й участь у законодавчому органі, встановлення 8-годинного робочого дня для всіх робітників, скасування надурочних робіт, обов'язкове державне страхування робітників і відповідальність господарів підприємств за нещасні випадки на виробництві тощо. Соціал-демократи закликали робітників на знак солідарності з пролетаріями всього світу Першого травня оголосити страйк і провести демонстрації, мітинги, сходки. За розробленим планом робітники всіх заводів і фабрик Харкова мали припинити роботу, вийти на вулиці, провести загальну демонстрацію, потім зібратися на Кінному майдані, де мав відбутися загальноміський мітинг. 

Але через недостатню організованість і через те, що план став відомий властям, які розмістили на вулицях війська й зуміли роз'єднати заводський і залізничний райони, план повністю здійснити не вдалося. Однак, незважаючи на це, святкування Першого травня в Харкові вилилося у могутній страйк і масову політичну демонстрацію, в яких взяли участь понад 10 тисяч робітників  (картинка 3). 

Таким чином, наші предки, які вбачали у цьому святі дієвий механізм впливу на владу, намагалися його застосовувати для поширення існуючих та здобуття нових прав для трудящої людини. І, як бачимо, часто відстоювали свої права у кривавих сутичках із захисниками тодішнього режиму - поліцейськими та охоронцями.

Після перемоги Жовтневої революції це свято було взято на озброєння радянською владою, але, використовуючи його символіку, влада позбавила Першотравень його первинного змісту. Протягом свого існування радянська влада змогла забезпечити виконання та розвиток основних соціально-економічних прав трудящих. Тому в Радянському Союзі виходити із гаслами про скасування понаднормового робочого дня було безглуздям, але позбутися такого свята влада теж не хотіла. Тому воно було збережене під нейтральним гаслом "Мир, праця, травень!", які не мали практичного наповнення. І внаслідок такої традиції, коли влада сама надала всі основні права трудящим, святкування історії боротьби за ці права було доволі беззмістовним явищем. У масовій свідомості це свято стало сприйматися радше як свято весни, ніж нагадування про довгі роки жорсткої та відчайдушної боротьби за свої права. 

Реалії сьогодення
Руйнація радянського ладу та повернення до капіталізмузнову повернули у сьогодення, здавалося б, відправлені історією у забуття поняття боротьби за елементарні соціально-економічні права - право на працю, право на гідний рівень життя, право на відпочинок тощо. Тож реставрація капіталізму в Україні поставила на порядок денний питання боротьби проти найпотворніших форм експлуатації громадян, економічного та політичного безправ'я та потужного зомбування через шквал низькопробної продукції масової культури. Власне однією із форм проти цієї, поки що переможної, ходи капіталізму Україною має стати нагадування про історію та зміст свята Першого травня як одного із дієвих засобів масового робітничого руху проти капіталізму.

На жаль, дуже мало наших співгромадян розуміють сенс цього свята, який насправді дуже простий: якщо ти зі своїми колегами не вийдеш до господаря свого підприємства (неважливо, якої форми власності) і не вдариш кулаком страйку, то власник і далі тебе використовуватиме як безсловесну худобу. Значна частина українців поки що, як не прикро, сприймає це свято як один із символів радянської епохи, не завдаючи собі клопоту ні екскурсами в історію і, тим паче, не намагаючись самому дати відповідь на те, що відбувається в країні.

І виходить, що наша робоча людина, яка передусім відчуває на собі всю "красу" сьогодення у формі мізерної зарплати, часто в конверті, відсутність реальних соціальних прав на відпустку й лікування, щодня боїться несподіваної фрази від свого "боса": "Ви в нас більше не працюєте!", за звичкою відзначає "маївку", особливо не замислюючись над її сенсом. А сильні цього світу найбільше зацікавлені у тому, аби така амнезія продовжувалася якомога далі. І чим довше люди будуть роз'єднані та неусвідомлені того, що разом являють серйозну силу, тим нахабніше та зухваліше поводитимуться новоспечені капіталісти.

Для людей що усвідомлять свою силу Першотравень та червоні прапори будуть означати не "свято із радянського минулого", а реальний механізм, який може захистити від зниження зарплати, звільнення та інших проблем. Серед яких і наші порожні міста, коли виснажені городяни часто на останні копійки, плюнувши на вже "обридлу політику", їдуть подалі від проблем, заливаючи своє безпросвітнє становище горілкою, ціну на яку, до речі, спеціально тримають набагато нижче від європейської. І доки більшість українців не відчує на власній шкурі, що Першотравень - це не "залишок Союзу", а реальна можливість примусити рахуватися із собою, відстоювати свої інтереси і збільшувати обсяг своїх прав, зокрема й економічних, то жодних змін у суспільстві не дочекатися. 

Ростислав СЕГЕДА,
кандидат історичних наук,
http://vovse.net/novini/246-z-svyatom-pershotravnya.html